|
Дата розміщення: 24.04.2015
Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності
1.Опис компанії
Кременчуцький колісний завод створено у 1961 році, як спеціалізоване підприємство по виробництву коліс до автомобілів, тракторів, комбайнів і іншої сільськогосподарської техніки з метою забезпечення широкомасштабного розвитку автомобільних, тракторних і інших заводів по усій території колишнього Радянського Союзу. ВАТ "Кременчуцький колісний завод" засновано згідно Наказу Міністерства промислової політики України, військово-промислового комплексу і конверсії України від 13 липня 1994 року №1048 шляхом перетворення державного підприємства Кременчуцький колісний завод у відкрите акціонерне товариство, згідно Наказу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15 червня 1993 року №210/93. Засновником товариства виступила держава в особі Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України. З 01.01.2003 р. Державної частки в статутному фонді ВАТ "КрКЗ" немає. Основними ринками реалізації колісної продукції є Україна, країни СНД і країни далекого зарубіжжя. Значну конкуренцію при постачанні коліс підприємству складають китайські, турецькі виробники, а також аналогічні підприємства Росії та Білорусі.
2.Основа підготовки фінансової звітності
Заява про відповідність
Дана фінансова звітність підготовлена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), прийнятими Європейським Союзом.
На основі бухгалтерського обліку за ПСБУ була підготовлена фінансова інформація і у подальшому скоригована у відповідності до МСФЗ.
При підготовці даної фінансової звітності керівництво грунтувалося на своїх знаннях і розумінні Міжнародних стандартів фінансової звітності та інтерпретацій до них, а також фактів і обставин, які могли вплинути на дану фінансову звітність.
Основа підготовки
Дана фінансова звітність підготовлена у відповідності з принципом оцінки по історичній собівартості. Залишкова вартість основних засобів на дату переходу складання звітності за МСФЗ прийнята як справедлива.
До фінансової звітності, яка була підготовлена на основі українських принципів бухгалтерського обліку, були внесені необхідні коригування, для приведення звітності у відповідність з МСФЗ.
Положення облікової політики, викладені нижче, послідовно застосовувалися до всіх періодів, наведених у даній фінансовій звітності.
Використання оцінок
Підготовка даної фінансової звітності вимагає використання достовірних облікових оцінок. Крім того, від керівництва вимагається винесення своїх оціночних суджень у процесі застосування облікової політики.
Принцип безперервності діяльності
Дана фінансова звітність підготовлена, виходячи з принципу безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов'язань відбувається в ході звичайної діяльності. Повернення активів, а також майбутні операції, можуть піддаватися істотному впливу теперішніх і майбутніх економічних умов. Керівництво вважає, що у підприємства є надійний доступ до ресурсів фінансування, що сприяє підтримці операційної діяльності компанії. Дана фінансова звітність не містить будь-яких коригувань, які необхідно було б зробити в тому випадку, якщо б компанія не могла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципу безперервності діяльності.
Функціональна валюта та валюта представлення
Статті у фінасовій звітності Компанії оцінюються з використанням валюти первинної економічної середи, в якій працює Группа. Дана консолідована фінансова звітість представлена в гривні, яка є функціональною валютою Компанії та валютою представлення Групи.
Перерахунок іноземної валюти.
Операції в іноземній валюті відображаються за обмінним курсом Національного банку України (НБУ), встановленим на дату операції.
Монетарні активи і зобов'язання в іноземній валюті перераховуються у гривні за офіційним обмінним курсом Національного банку України (НБУ) станом на кінець кожного звітного періоду. Прибутки і збитки від курсових різниць, що виникають у результаті переоцінки активів та зобов'язань у гривні, відображаються у складі прибутку чи збитку як інші доходи/(витрати) або фінансові доходи та фінансові витрати.
Фінансові інструменти
Початкове визнання фінансових інструментів.
Фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків.
Подальша оцінка фінансових інструментів.
Після початкового визнання фінансові зобов'язання, кредити та дебіторська заборгованість Групи оцінюються за амортизованою вартістю. Амортизована вартість розраховується із використання методу ефективної процентної ставки, а для фінансових активів визначається за вирахуванням збитків від знецінення, якщо такі є. Премії та дисконти, в тому числі початкові витрати на проведення операції, включаються до балансової вартості відповідного інструмента та амортизуються із використанням ефективної процентної ставки інструмента.
Припинення визнання фінансових активів.
Група припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність або (б) Група передала права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклала угоду про передачу, і при цьому (і) також передала в основному всі ризики та вигоди, пов'язані з володінням активами, або (іі) Група не передала та не залишила в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинила здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов'язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж.
Припинення визнання фінансових зобов'язань.
Група припиняє визнання фінансових зобов'язань тоді і тільки тоді, коли зобов'язання Групи погашені, врегульовані або термін їх дії закінчився.
Знецінення фінансових активів, що обліковуються за амортизованою вартістю.
Збитки від знецінення визнаються у складі прибутку чи збитку по мірі їх виникнення у результаті однієї або декількох подій ("збиткових подій"), що відбулись після початкового визнання фінансового активу і чинять вплив на суму або строки оціночних грошових потоків, які пов'язані з фінансовим активом або групою фінансових активів, якщо ці збитки можна достовірно оцінити. Якщо Група визначає відсутність об'єктивних ознак знецінення для окремо оціненого фінансового активу (незалежно від його суттєвості), вона відносить цей актив до групи фінансових активів, що мають схожі характеристики кредитного ризику, та здійснює їх колективну оцінку на предмет знецінення.
3.Основні положення облікової політики
Основні засоби
Об'єкти основних засобів обліковуються за історичною вартістю, виходячи з витрат на придбання за мінусом подальшої накопиченої амортизації.
Наступні витрати включаються до балансової вартості активу або визнаються як окремий актив у разі, якщо існує ймовірність отримання компанією майбутніх економічних вигод і собівартість об'єкта може бути достовірно оцінена. Визнання балансової вартості заміщеної частини об'єкта основних засобів, припиняється. Інші витрати, в тому числі витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування, відображаються в звіті про сукупний дохід у тому фінансовому періоді, в якому вони були понесені.
Списання раніше визнаних основних засобів або їх істотного компонента з балансу відбувається при їх вибутті або у випадку, якщо в майбутньому не очікується отримання економічних вигод від використання або вибуття даного активу.
Дохід або витрати, що виникають в результаті списання активу (розраховані як різниця між чистими надходженнями від вибуття та балансовою вартістю активу), включаються до складу інших доходів / (витрат) звіту про сукупний дохід за той звітний рік, в якому визнання активу було припинено.
Амортизація активу починається, коли він стає доступним для використання, тобто коли місце розташування і стан активу забезпечують його використання у відповідності з намірами керівництва організації. Амортизація активу припиняється з припиненням його визнання. Амортизація не припиняється, коли настає простій активу або він виводиться з активного використання і призначається для вибуття, крім випадку, коли він вже повністю з амортизований.
Земельні ділянки не підлягають амортизації. Амортизація інших основних засобів розраховується прямолінійним методом з тим, щоб розподілити вартість активу протягом таких строків корисної експлуатації:
- Будівлі 8-55 років
- Виробниче обладнання 1-20 років
- Танспортні засоби 1-11 років
- Інші активи 1-10 років
Незавершене будівництво включає витрати, безпосередньо пов'язані з будівництвом основних засобів, а також відповідні змінні і постійні накладні витрати, пов'язані з будівництвом. Амортизація цих активів починається з моменту їх готовності до експлуатації.
Інвестиційна нерухомість.
Інвестиційна нерухомість - це майно, яким Група володіє для отримання доходу від здачі його в оренду або для підвищення вартості капіталу, або для обох цих цілей, і яке сама Група не займає. Інвестиційна нерухомість включає активи у процесі будівництва для їх використання у майбутньому в якості інвестиційної нерухомості.
Інвестиційна нерухомість спочатку обліковується за первісною вартістю, що включає витрати на проведення операції, а в подальшому переоцінюється за справедливою вартістю станом на кінець кожного звітного періоду. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості - це сума, на яку можна обміняти об'єкт нерухомості під час здійснення угоди на загальних умовах між добре обізнаними непов'язаними сторонами, що діють на добровільних засадах. Незалежним продавцем не є примусовий продавець, який готовий продати об'єкт нерухомості за будь-якою ціною. Найкращим підтвердженням справедливої вартості є поточні ціни, які спостерігаються на активному ринку щодо аналогічної нерухомості зі схожим місцерозташуванням та в однаковому стані. За відсутності на активному ринку поточних цін Група аналізує інформацію з різних джерел, у тому числі:
(a) поточні ціни, що спостерігаються на активному ринку щодо об'єктів нерухомості, які відрізняються призначенням, станом та місцерозташуванням, скориговані з урахуванням цих відмінностей;
(b) ціни останніх операцій з аналогічними об'єктами нерухомості, здійснених на менш активних ринках, скориговані для відображення будь-яких змін економічної ситуації, які відбулися після дати здійснення останніх операцій за вказаними цінами; та
(c) прогнози дисконтованих грошових потоків, основані на найбільш достовірних оцінках майбутніх грошових потоків з урахуванням умов будь-яких суттєвих орендних або інших договорів і, якщо можливо, об'єктивних зовнішніх даних, таких як поточна орендна плата, яка спостерігається на ринку щодо аналогічних об'єктів нерухомості зі схожим місцерозташуванням та в однакому стані, а також використання ставок дисконтування для відображення поточних ринкових оцінок стосовно невизначеності суми та строків грошових потоків.
Інвестиційна нерухомість, яка знаходиться на етапі забудови або реконструкції для її подальшого використання в якості інвестиційної нерухомості, також оцінюється за справедливою вартістю.
Подальші витрати капіталізуються у балансовій вартості активу лише в разі, коли ймовірно, що Група отримає від цього активу майбутні економічні вигоди, пов'язані з цими витратами, а його вартість можна достовірно оцінити. Всі інші витрати на ремонт та обслуговування визнаються в момент їх виникнення.
Прибутки та збитки внаслідок змін справедливої вартості інвестиційної нерухомості показуються окремо у складі прибутку чи збитку за рік.
Запаси
Запаси оцінюються за найменшою з двох величин: вартістю придбання і чистою реалізаційною вартістю.
Чиста реалізаційна вартість визначається як передбачувана ціна продажу в ході звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва і оцінених витрат на реалізацію.
Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені при доставці запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення їх у існуючий стан. Собівартість незавершеного виробництва і готової продукції включає собівартість сировини і матеріалів, прямих витрат на оплату праці та інших прямих виробничих витрат.
Компанія періодично оцінює запаси на предмет наявності пошкоджень, старіння, повільної оборотності, зниження чистої реалізаційної вартості. У разі якщо такі події мають місце, сума, на яку зменшується вартість запасів, відображається у звіті про сукупний дохід у складі інших витрат.
Гроші та грошові еквіваленти
Грошові кошти та їх еквіваленти включають готівкові грошові кошти, банківські депозити до запитання та на визначений термін, інші короткострокові високоліквідні інвестиції, термін погашення яких не перевищує трьох місяців, а також банківські овердрафти.
Для цілей звіту про рух грошових коштів, грошові кошти та їх еквіваленти складаються з грошових коштів і короткострокових депозитів, згідно з визначенням вище, за вирахуванням непогашених банківських овердрафтів.
Грошові кошти, використання яких обмежене, виключаються зі складу грошових коштів та їх еквівалентів. Еквіваленти грошових коштів обліковуються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки.
Оренда
Визначення того, чи є угода угодою оренди або містить її ознаки, грунтується на суті угоди на дату її здійснення: чи залежить виконання угоди від використання конкретного активу або активів або передає угода право на використання активу.
і) Компанія в якості орендаря
Оренда, коли компанія приймає на себе практично всі ризики і вигоди, які зазвичай пов'язані з переходом права власності, класифікується як фінансова оренда. Активи, взяті у фінансову оренду, відображаються у складі основних засобів з початку дії оренди по найменшій із справедливої вартості орендованого майна та теперішньої вартості мінімальних орендних платежів. Орендні платежі розподіляються між витратами на фінансування і зменшенням основної суми зобов'язання з оренди таким чином, щоб вийшла постійна ставка відсотка на непогашену суму зобов'язання. Витрати на фінансування відображаються безпосередньо в прибутках і збитках у звіті про сукупний дохід.
Орендовані активи амортизуються протягом строку корисного використання активу. Однак якщо відсутня обгрунтована впевненість у тому, що до компанії перейде право власності на актив в кінці строку оренди, актив амортизується протягом найкоротшого з таких періодів: розрахунковий строк корисного використання активу та термін оренди.
Платежі з операційної оренди визнаються рівномірно як витрати в звіті про сукупний дохід протягом усього терміну оренди.
ii) Компанія в якості орендодавця
Договори оренди, за якими у компанії залишаються практично всі ризики і вигоди від володіння активом, класифікуються як операційна оренда. Початкові прямі витрати, понесені при укладенні договору операційної оренди, включаються до балансової вартості переданого в оренду активу і визнаються протягом терміну оренди на тій же основі, що і дохід від оренди. Умовні платежі по оренді визнаються в складі виручки в тому періоді, в якому вони були отримані.
Фінансові активи
Компанія класифікує свої вкладення в пайові та боргові цінні папери як: фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках, утримувані до погашення інвестиції, доступні для продажу фінансові активи, позики та дебіторська заборгованість. Класифікація залежить від цілей, для яких отримувалися фінансові активи. Керівництво приймає рішення щодо класифікації при первісному визнанні і перевіряє, наскільки класифікація відповідає дійсності на кожну звітну дату.
Фінансові активи компанії включають: грошові кошти, торговельну та іншу дебіторську заборгованість, інші суми до отримання.
Фінансові активи спочатку визнаються за справедливою вартістю, збільшеною в разі інвестицій, не переоцінених за справедливою вартістю через прибуток або збиток, на безпосередньо пов'язані з ними витрати по угоді.
Подальша оцінка фінансових активів залежить від їх класифікації наступним чином:
Фінансові активи оцінені за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках - Ця категорія фінансових активів включає в себе такі види інструментів: фінансові активи, призначені для торгівлі і фінансові активи, які після первинного визнання оцінюються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у прибутку або збитках. Фінансові активи класифікуються як призначені для торгівлі, якщо вони придбані з метою продажу в найближчому майбутньому.
Фінансові активи, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, враховуються в звіті про фінансовий стан за справедливою вартісю, а зміни справедливої вартості визнаються у складі доходів від фінансування чи витрат по фінансуванню в звіті про сукупний дохід.
Позики та дебіторська заборгованість - Позики та дебіторська заборгованість є непохідними фінансовими активами з фіксованими або обумовленими платежами, які не котируються на активному ринку. Дебіторська заборгованість включає в себе торговельну та іншу дебіторську заборгованість. Видані позики є фінансовими активами, які виникли внаслідок надання коштів позичальникам.
Початкове визнання фінансових інструментів.
Фінансові інструменти спочатку визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків.
Подальша оцінка фінансових інструментів.
Торговельна та інша дебіторська заборгованість спочатку визнається за справедливою вартістю і в подальшому враховується за амортизованою вартістю, отриманої за допомогою застосування методу ефективної ставки відсотка, за вирахуванням резерву сумнівної заборгованості. Резерв на знецінення торгової дебіторської заборгованості визнається при наявності об'єктивного свідчення того, що компанія не зможе отримати всі суми заборгованості у встановлені договорами терміни.
Фінансові активи, наявні для продажу - Інвестиції, які керівництво планує утримувати протягом невизначеного періоду часу, і які можуть бути продані у разі потреби для поліпшення показника ліквідності або внаслідок впливу змін процентних ставок, класифікуються як фінансові активи, наявні для продажу. Ці активи включаються до складу необоротних активів, якщо тільки компанія не має явного наміру утримувати ці активи протягом періоду, який менше, ніж дванадцять місяців від звітної дати, якщо продаж цих активів не буде викликаний необхідністю збільшення робочого капіталу, у разі чого вони будуть включені до складу оборотних активів. Фінансові активи, наявні для продажу, обліковуються за справедливою вартістю з віднесенням переоцінки на власний капітал.
Інвестиції, що утримуються до погашення - Інвестиції з фіксованим терміном погашення, фіксованими платежами або платежами, які підлягають визначенню, а також щодо яких керівництво має реальні наміри і можливість утримувати до погашення, інші, ніж ті, які відповідають визначенню дебіторської заборгованості та кредитів, виданих компанією, класифікуються як інвестиції, утримувані до погашення. Такі інвестиції включаються до складу необоротних активів, за винятком інвестицій, які підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців із звітної дати і включаються до складу оборотних активів. Інвестиції, що утримуються до погашення, обліковуються за амортизованою вартістю.
Визнання фінансових активів припиняється у випадку, якщо термін дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу закінчується, або компанія передає всі значні ризики і вигоди від володіння активом.
Аванси видані та інша дебіторська заборгованість, яка не є фінансовим активом
Аванси видані відображаються за номінальною вартістю за вирахуванням податку на додану вартість та накопичених збитків від знецінення, інші оборотні активи відображаються за номінальною вартістю за вирахуванням накопичених збитків від знецінення.
Знецінення авансів виданих визнається при наявності об'єктивних свідчень того, що погашення всієї суми заборгованості не відбудеться у встановлені договором терміни, в тому числі при отриманні інформації про істотні фінансові ускладнення дебітора, можливості визнання дебітора банкрутом або ймовірності реорганізації дебітора, при відмові від постачання та інше.
Виплати працівникам
Заробітна плата, внески по ЄСВ, оплачувані річні відпустки, лікарняні та премії нараховуються у тому періоді, в якому відповідні послуги надавались працівниками Групи.
Виплати працівникам. План із встановленими внесками.
Група робить на користь своїх працівників передбачений законодавством єдиний соціальний внесок. Внески розраховуються як процент від поточної валової суми заробітної плати та відносяться на витрати по мірі їх здійснення.
Податок на прибуток
Витрати з податку на прибуток представляють собою суму поточного та відстроченого податку.
Витрати з податку на прибуток враховуються як витрати або доходи в звіті про сукупний дохід, за винятком випадків, коли вони відносяться до статей, безпосередньо пов'язаних з іншим сукупним доходом (в цьому випадку, сума податку відноситься на інший сукупний дохід), або коли вони виникають при первісному визнанні придбання компанії.
i) Поточний податок на прибуток
Поточні податкові активи і зобов'язання за поточний і попередні періоди відображаються за сумою, яку передбачають сплатити або відшкодувати податковим органам. Для обчислення суми податку використовуються податкові ставки та податкове законодавство, чинне або по суті прийняте на звітну дату, в країнах, де компанія здійснює свою діяльність і генерує дохід, що оподатковується.
ii) Відстрочений податок на прибуток
Відстрочений податок на прибуток розраховується балансовим методом щодо податкових збитків перенесених на майбутні і часові різниці між оподатковуваною базою активів та зобов'язань та їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються для всіх оподотковуваних тимчасових різниць, за винятком:
-коли відстрочене податкове зобов'язання виникає в результаті первинного визнання гудвілу, активу або зобов'язання, яке виникло не внаслідок об'єднання бізнесу і, на момент здійснення операції, не впливає ні на бухгалтерський прибуток, ні на оподатковуваний прибуток або збитки;
-стосовно оподатковуваних часових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні компанії, якщо можна контролювати розподіл у часі зменшення тимчасової різниці, та існує значна ймовірність того, що тимчасова різниця не буде зменшена в найближчому майбутньому.
-відстрочені податкові активи визнаються за всіма від'ємними тимчасовими різницями, невикористаними податковими пільгами, невикористаним податковим збиткам, у тій мірі, в якій існує значна ймовірність того, що буде існувати оподатковуваний прибуток, проти якого можуть бути зараховані від'ємні тимчасові різниці, невикористані податкові пільги та невикористані податкові збитки, крім випадків, коли:
-відстрочений податковий актив, що відноситься до від'ємної тимчасової різниці, виникає в результаті первісного визнання активу або зобов'язання, яке виникло не внаслідок об'єднання бізнесу, і яке на момент здійснення операції не впливає ні на бухгалтерський прибуток, ні на оподатковуваний прибуток або збиток;
-щодо від'ємних тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні компанії, відстрочені податкові активи визнаються тільки в тій мірі, в якій є значна ймовірність того, що тимчасові різниці будуть використані в найближчому майбутньому, і буде мати місце оподатковуваний прибуток, проти якого можуть бути використані тимчасові різниці.
Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату і зменшується в тій мірі, в якій досягнення достатнього оподатковуваного прибутку дозволить використовувати всі або частину відстрочених податкових активів, оцінюється як малоймовірне. Невизнані відстрочені податкові активи переглядаються на кожну звітну дату та визнаються в тій мірі, в якій з'являється значна ймовірність того, що майбутній оподатковуваний прибуток дозволить використовувати відстрочені податкові активи.
Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються за податковими ставками, які, як передбачається, будуть застосовуватися в тому звітному році, в якому актив буде реалізований, а зобов'язання погашено, на основі податкових ставок (і податкового законодавства), які станом на звітну дату були фактично прийняті.
Залік відстрочених податкових активів та зобов'язаннь може здійснюватись, якщо є юридично закріплене право заліку поточних податкових активів і зобов'язань, і відстрочені податки відносяться до однієї і тієї ж оподатковуваної компанії та податкового органу.
Податок на додану вартість (ПДВ)
Зобов'язання платника ПДВ дорівнює загальній сумі ПДВ, нарахованої протягом звітного періоду, і виникає або на дату відвантаження товару замовнику, або на дату отримання платежу від клієнта в залежності від того, яка подія відбулась раніше. Кредит по ПДВ - це сума, на яку платник податку має право зменшити свої зобов'язання по ПДВ у звітному періоді. Право на кредит по ПДВ виникає або на дату здійснення платежу постачальнику, або на дату отримання товару, залежно від того, яка подія сталася раніше.
Дохід, витрати та активи визнаються за вирахуванням суми ПДВ, крім випадків, коли податок на додану вартість, що виник із купівлі активів або послуг, не відшкодовується податковим органом; в цьому випадку ПДВ визнається відповідно як частина витрат на придбання активу або частина статті витрат. Чиста сума ПДВ, що відшкодовується податковим органом або сплачується йому, включається в дебіторську або кредиторську заборгованість, відображену в звіті про фінансовий стан.
Статутний капітал
Прості акції класифіковано як капітал. Витрати, безпосередньо пов'язані з емісією нових акцій, показуються у складі капіталу як зменшення суми надходжень за вирахуванням податків. Перевищення справедливої вартості внесених у капітал сум над номінальною вартістю випущених акцій обліковується у складі капіталу як емісійний дохід.
Дивіденди
Дивіденди обліковуються у складі зобов'язань та вираховуються з капіталу у тому періоді, в якому вони були оголошені та ухвалені. Інформація про будь-які дивіденди, оголошені після закінчення звітного періоду, але до ухвалення фінансової звітності до випуску, розкривається у примітках до фінансової звітності.
Резерви
Резерви визнаються, якщо компанія має поточне зобов'язання (юридичне або те, що випливає з практики), що виникло в результаті минулої події та існує ймовірність відтоку економічних вигод у майбутньому.
Якщо компанія планує одержати відшкодування деякої частини або всіх резервів, відшкодування визнається як окремий актив, але тільки в тому випадку, коли отримання відшкодування не підлягає сумніву. Витрати, що відносяться до резерву, відображаються у звіті про сукупний дохід за вирахуванням відшкодування. Якщо вплив тимчасової вартості грошей істотний, резерви дисконтуються за поточною ставкою до оподаткування, яка відображає, коли це можливо, ризики, характерні для конкретного зобов'язання. Якщо застосовується дисконтування, то збільшення резерву з часом визнається як витрати на фінансування.
Фінансові зобов'язання
Фінансові зобов'язання, які перебувають у сфері дії МСБЗ (IAS) 39, класифікуються як фінансові зобов'язання, що переоцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, кредити і позики. Компанія класифікує свої фінансові зобов'язання при їх первісному визнанні.
Фінансові зобов'язання компанії включають торговельну та іншу кредиторську заборгованість, кредити і позики.
Фінансові зобов'язання спочатку визнаються за справедливою вартістю, збільшеною у разі позик і кредитів на безпосередньо пов'язані з ними витрати по угоді.
Подальша оцінка фінансових зобов'язань залежить від їх класифікації:
Фінансові зобов'язання, які переоцінються за справедливою вартістю через прибуток або збиток - Фінансові зобов'язання, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, включають фінансові зобов'язання, призначені для торгівлі, і фінансові зобов'язання, віднесені при первісному визнанні в категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.
Кредити та позики - Позикові кошти спочатку визнаються за справедливою вартістю зобов'язання за вирахуванням витрат на проведення операції, які прямо відносяться до отримання (випуску) позикових коштів. Надалі позикові кошти відображаються за амортизованою вартістю; яка-небудь різниця між сумою отриманих коштів та сумою до погашення відображається у складі процентних витрат протягом періоду, в якому були отримані позикові кошти, за методом ефективної ставки відсотка.
Позики класифікуються як поточні зобов'язання за винятком тих випадків, коли компанія має безумовне право відстрочити погашення зобов'язання, принаймні, на 12 місяців від звітної дати.
Визнання фінансового зобов'язання у звіті про фінансовий стан припиняється, якщо зобов'язання погашено, анульовано, або термін його дії закінчився.
Якщо наявне фінансове зобов'язання замінюється іншим зобов'язанням перед тим же кредитором, на умовах, що істотно відрізняються, або якщо умови наявного зобов'язання значно змінені, така заміна або зміни враховуються як припинення визнання первісного зобов'язання і початок визнання нового зобов'язання, а різниця в їх балансовій вартості визнається у звіті про сукупний дохід.
Визнання виручки
Виручка визнається в тому випадку, якщо отримання економічних вигод компанією оцінюється як ймовірне, якщо виручка може бути надійно оцінена, а також у разі відповідності спеціальним критеріям для кожного виду діяльності компанії, зазначеного нижче. Сума доходу не вважається достовірно оціненою до тих пір, поки не будуть вирішені всі умовні зобов'язання, що мають відношення до продажу. У своїх оцінках компанія грунтується на історичних результатах, враховуючи тип покупця, тип операції та особливі умови кожної угоди.
Виручка оцінюється за справедливою вартістю суми компенсації, отриманої або тій, що підлягає отриманню за продаж товарів і послуг в звичайному ході господарської діяльності компанії. Виручка відображається за вирахуванням податків і мит з продажів, знижок і внутрішньогрупових операцій.
і)Реалізація продукції
Компанія здійснює продаж продукції. Дохід від продажу товарів визнається в момент, коли компанія передає продукцію покупцю, якщо не існує невиконаного зобов'язання, яке могло б вплинути на прийняття продукції покупцем. Доставка не здійснюється до тих пір, поки продукція не буде відвантажена в зазначеному місці, ризики старіння і втрати не будуть передані покупцеві, а також до тих пір, поки оптовик не прийме продукцію відповідно до договору купівлі-продажу, не закінчаться умови прийняття, або ж у компанії будуть об'єктивні докази того, що всі критерії прийняття були задоволені.
ii)Надання послуг
Виручка від надання послуг визнається, виходячи зі стадії завершеності робіт за кожним договором. Якщо фінансовий результат від договору не може бути достовірно оцінений, виручка визнається тільки в межах суми понесених витрат, які можуть бути відшкодовані.
Знецінення
На кожну звітну дату балансова вартість активів компанії переглядається на предмет визначення наявності ознак зменшення корисності. У разі якщо такі ознаки існують, проводиться оцінка очікуваного відшкодування активу. У тих випадках, коли неможливо оцінити суму очікуваного відшкодування окремого активу, компанія оцінює суму очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові потоки, до якої належить такий актив.
Сума очікуваного відшкодування визначається як найбільша з двох величин: справедливої вартості активу за вирахуванням витрат на продаж і вартості його використання.
Збитки від знецінення визнаються у випадку, якщо балансова вартість активу або одиниці, яка генерує грошові потоки, (кількох таких одиниць) перевищує його суму очікуваного відшкодування. Втрати від знецінення визнаються у звіті про сукупний дохід.
Раніше визнані збитки від знецінення відновлюються тільки в тому випадку, якщо мала місце зміна в оцінці, яка використовувалася для визначення суми очікуваного відшкодування активу, з часу останнього визнання збитку від знецінення. Відновлення обмежено таким чином, що балансова вартість активу не перевищує його очікуваного відшкодування, а також не може перевищувати балансову вартість, за вирахуванням амортизації, за якою даний актив визнавався б у випадку, якщо в попередні роки не був би визнаний збиток від знецінення. Таке відновлення вартості визнається у звіті про сукупний дохід, за винятком випадків, коли актив обліковується за переоціненою вартістю. В останньому випадку відновлення вартості враховується як приріст вартості від переоцінки.
4. Важливі облікові оцінки та судження
Підготовка фінансової звітності вимагає від її керівництва на кожну звітну дату винесення суджень, визначення оціночних значень і припущень, які впливають на вказані у звітності суми виручки, витрат, активів і зобов'язань, а також на розкриття інформації про умовні зобов'язання. Проте невизначеність у відношенні цих припущень і оціночних значень може привести до результатів, які можуть сричинити в майбутньому істотні коригування до балансової вартості активу або зобов'язання, щодо яких приймаються подібні припущення та оцінки.
У процесі застосування облікової політики керівництво використовувало наступні судження, оцінки і припущення, які здійснюють найбільш істотний вплив на суми, визнані в звіті про сукупний дохід.
Строк корисного використання основних засобів
Об'єкти основних засобів, що належать компанії, амортизуються з використанням прямолінійного методу протягом усього строку їх корисного використання, який розраховується відповідно до бізнес-планів та операційних розрахунків керівництва щодо цих активів.
На оцінку строку корисної служби необоротних активів впливають ступінь експлуатації активів, технології їх обслуговування, зміни в законодавстві, непередбачені операційні обставини. Керівництво періодично перевіряє правильність застосовуваних строків корисного використання активів. Даний аналіз проводиться виходячи з поточного технічного стану активів і очікуваного періоду, протягом якого вони будуть приносити економічні вигоди.
Будь-який з вищевказаних факторів може вплинути на майбутні норми амортизації, а також балансову вартість основних засобів.
Справедлива вартість фінансових інструментів
У випадках, коли справедлива вартість фінансових інструментів і фінансових зобов'язань, визнаних в звіті про фінансовий стан, не може бути визначена на підставі даних активних ринків, вона визначається з використанням методів оцінки, включаючи модель дисконтованих грошових потоків. В якості вихідних даних для цих моделей по можливості використовується інформація з спостережуваних ринків, проте в тих випадках, коли це не є практично здійсненним, потрібна певна частка судження для встановлення справедливої вартості. Судження включають облік таких вихідних даних як ризик ліквідності, кредитний ризик і волатильність. Зміни в припущеннях щодо цих факторів можуть вплинути на справедливу вартість фінансових інструментів, відображену у фінансовій звітності.
Запаси
На дату складання звітності компанія оцінює необхідність зменшення балансової вартості запасів до їх чистої реалізаційної вартості. Оцінка суми знецінення проводиться на основі аналізу ринкових цін подібних запасів, що існують на дату звіту та опублікованих в офіційних джерелах. Такі оцінки можуть мати значний вплив на балансову вартість запасів.
Також, на кожну звітну дату, компанія оцінює товарно-матеріальні запаси на наявність надлишків і старіння запасів, і визначає резерв за застарілими запасами, що повільно обертаються. Зміни в оцінці можуть як позитивно, так і негативно вплинути на величину необхідного резерву за застарілими і запасами, що повільно обертаються.
Торговельна та інша дебіторська заборгованість
Дебіторська заборгованість показується у звітності за чистою можливою ціною реалізації за вирахуванням резерву по сумнівних боргах. Резерв по сумнівних боргах розраховується на підставі оцінки можливих втрат в існуючих залишках дебіторської заборгованості. При створенні резерву керівництво враховує безліч факторів, включаючи загальноекономічні умови, специфіку галузі, історію роботи з покупцем. Невизначеності, пов'язані із змінами фінансового положення покупців, як позитивними, так і негативними, також можуть вплинути на величину і час створення резерву по сумнівних боргах.
Знецінення активів
Балансова вартість активів переглядається на предмет виявлення ознак, що свідчать про наявність знецінення таких активів. Якщо які-небудь події або зміна обставин свідчать про те, що поточна вартість активів може виявитися невідшкодованою, компанія оцінює вартість активів, що відшкодовується. Така оцінка призводить до необхідності прийняття низки суджень щодо довгострокових прогнозів майбутньої виручки і витрат, пов'язаних з розглянутими активами. У свою чергу, ці прогнози є невизначеними, оскільки будуються на припущеннях про рівень попиту на продукцію і майбутніх ринкових умовах. Наступні і непередбачені зміни таких припущень і оцінок, використаних при проведенні тестів на знецінення, можуть привести до іншого результату в порівнянні з представленим в даній фінансовій звітності.
Судові розгляди
Керівництво висуває суттєві припущення при оцінці і відображенні запасів і ризику схильності впливу умовних зобов'язань, пов'язаних з поточними судовими розглядами та іншими неврегульованими позовами, а також іншими умовними зобов'язаннями. При оцінці ймовірності задоволення позову проти компанії або виникненні матеріальних зобов'язань, а також при визначенні вірогідних сум остаточних розрахунків або зобов'язань необхідні судження керівництва. Через невизначеність, властиву процесу оцінки, фактичні витрати можуть відрізнятися від початкових розрахунків. Такі попередні оцінки можуть змінюватися в міру надходження нової інформації, отриманої від внутрішніх фахівців компанії, якщо такі є, або від третіх сторін, таких, як адвокати. Перегляд таких оцінок може мати значний вплив на майбутні результати операційної діяльності.
Нові стандарти, поправки та інтерпретації до стандартів
Наступні стандарті та інтерпретації були випущені, але не вступили в силу и будуть застосовані компанією в наступних періодах:
- МСФЗ 9 "Фінансові інструменти - класифікація та оцінка" (вступає в силу з 1 січня 2015 року)
- МСФЗ 7 (Доповнення) "Фінансові інструменти: розкриття" (вступає в силу з 1 січня 2015 року)
Нематеріальні активи
на 31.12.2014 на 31.12.2013
Первісна вартість 2197 2034
Накопичена амортизація 1253 1165
Нематеріальні активи Компанії складаються з програмного забезпечення та прав користування.
Основні засоби
на 31.12.2014 на 31.12.2013
Первісна вартість 402548 383286
Знос 248864 248105
Станом на 31 грудня 2014 року окремі основні засоби надані в заставу як забезпечення позикових коштів..
Інвестиційна нерухомість
Станом на 31.12.2014 року підприємство надає в оренду третім особам деякі приміщення, які раніше використовувались в основній діяльності. У зв'язку з цим ці активи були рекласифіковані з основних засобів в інвестиційну нерухомість. Балансова вартість інвестиційної нерухомості склала 4841 тис.грн
Запаси
Облік та відображення у фінансовій звітності запасів здійснюється згідно МСБО 2.
Запаси обліковуються за однорідними групами:
- товари
- виробничі матеріали
- незавершене виробництво
- готова продукція.
Собівартість придбаних у третіх осіб запасів складає вартість придбання та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з їх придбанням.
Запаси відображаються у фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: собівартості або чистої вартості реалізації.
на 31.12.2014 на 31.12.2013
Виробничі запаси 36977 51549
Незавершене виробництво 15106 18263
Готова продукція 49954 42267
Товари 246 388
Поточна дебіторська заборгованість
Дебіторська заборгованість класифікується як поточна (отримання очікується на протязі поточного року або операційного циклу) Початкове визнання дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю переданих активів. У фінансовій звітності короткострокова дебіторська заборгованість оцінюється та відображається за чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації дебіторської заборгованості оцінюється з урахуванням наданих знижок, повернень товарів або безнадійної заборгованості.
на 31.12.2014 на 31.12.2013
Дебіторська заборгованість
за продукцію, товари, роботи,
послуги 46788 45268
Дебіторська заборгованість
за виданими авансами 20392 7133
Дебіторська заборгованість
з бюджетом 29198 32408
Дебіторська заборгованість
із внутрішніх розрахунків 5029 258
Інша поточна дебіторська
заборгованість 1789 4208
Грошові кошти та їх еквіваленти.
Грошові кошти на 31.12.2014 на 31.12.2013
В національній валюті 826 1229
В іноземній валюті 4277 1540
5103 2769
Грошові кошти Компанії включають грошові кошти в банках, готівкові кошти в касі, грошові документи та еквіваленти грошових коштів, які не обмежені в користуванні.
Зобов'язання та резерви.
Облік та визнання зобов'язань і резервів в Компанії здійснюється відповідно до МСБО 37.Зобов'язання класифікуються на довгострокові (строк погашення більш ніж 12 місяців) та поточні (строк погашення до 12 місяців).
Поточна кредиторська заборгованість враховується та відображається в Балансі по первісній вартості, яка дорівнює справедливій вартості отриманих активів або послуг.
Резерви визнаються, якщо Компанія в результаті події в минулому має юридичні або фактичні зобов'язання, для врегулювання яких з більшою ступеню вірогідністю знадобиться відтік ресурсів, які можна оцінити з достатньою надійністю.
Компанія визнає в якості резервів-резерв відпусток, виходячи з фонду оплати праці і розрахункового оціночного коефіцієнта.
Компанія визнає умовні зобов'язання, виходячи з їх критерієв визнання та оцінку вірогідності їх виникнення і сум погашення, отриманої від експертів.
Власний капітал.
Статутний капітал враховує в себе внески учасників (акціонерів). Компанією створено резервний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку відповідно до чинного законодавства України та установчих документів. Згідно чинного законодавства України та Статута Компанією сформовано резервний капітал за рахунок нерозподіленого прибутку. Ускладі власного капіталу знаходиться резерв дооцінки основних засобів у розмірі 62418 тис.грн, здійснений у 2006-2007 роках. Нерозподілений прибуток відображає прибуток з початку діяльності по звітну дату. До складу нерозподіленого прибутку входить нефінансовий прибуток, отриманий внаслідок індексації основних засобів, проведених за рішення державних органів у 1995-1996 роках, а також створених спеціальних фондів.
Статутний капітал
31 грудня 2014 31 грудня 2013
% Сума % Сума
Фізична особа 12,91 7330 12,91 7330
Інші акціонери (доля володіння
кожного менше 10%) 87,09 49447 87,09 49447
100 56777 100 56777
Поточна кредиторська заборгованість
31 грудня 31 грудня
2014 2013
Кредиторська заборгованість
за товари (послуги) 22579 27502
Зобов'язання за одержаними
авансами 7846 4502
Заборгованість по податкам 453 277
Заборгованість по заробітній
платі та пов'язаним платежам 3226 2154
Розрахунки з учасниками 3134 3622
Заборгованість з внутрішніх
розрахунків 292 258
37530 38315
Примітки до звіту про фінансові результати
Дохід
За рік, що закінчився За рік, що закінчився
31 грудня 2014 року 31 грудня 2013 року
Чистий дохід від
реалізації продукції 454044 440640
Інші операційні доходи
Інші операційні доходи за 2014 рік за 2013 рік
Операційна оренда активів 2465 2008
Операційна курсова різниця 23412 1922
Реалізація іншіх оборотних
активів 91299 98059
Штрафи, пені неустойки 1319 293
Інші операційні витрати 2144 5106
120639 107388
Інші операційні витрати
Інші операційні витрати за 2014 рік за 2013 рік
Операційна оренда активів 516
Операційна курсова різниця 12023 2135
Реалізація іншіх оборотних активів 89868 97121
Штрафи, пені неустойки 3 9
Інші операційні витрати 5755 1854
107649 101635
Інші доходи
Інші доходи за 2014 рік за 2013 рік
Неопераційна курсова різниця 7710 1603
Списання необоротних активів 2796 624
Інші доходи 929 830
11435 3057
Інші витрати
Інші витрати за 2014 рік за 2013 рік
Неопераційна курсова різниця 9114 1348
Списання необоротних активів 35 86
Інші витрати 13064 5625
22213 7059
Адміністративні витрати
За рік, що закінчився За рік, що закінчився
31 грудня 2014 року 31 грудня 2013 року
Заробітна плата та
пов'язані з нею витрати 15620 16687
Витрати на відрядження 590 944
Утримання офісної техніки
та енергоносії 1924 1545
Амортизація 826 1449
Податки 1122 1001
Послуги пожежної охорони 1164 1164
Страхування 242 748
Інші витрати 5955 5375
27443 28913
Заробітна плата та пов'язані з нею витрати
За рік, що закінчився За рік, що закінчився
31 грудня 2014 року 31 грудня 2013 року
Заробітна плата 2187 1598
Податки, пов'язані з
заробітною платою 1039 556
3226 2154
Середньоспискова кількість
робітників, люд. 1310 1496
Події після дати балансу
Подій після звітної дати, які вимагають розкриття в даній фінансовій звітності, відповідно до міжнародних стандартів або загальноприйнятої практики, не відбувалось.
Керівник
Гол.бухгалтер
д/н
д/н
|